Пограбування потяга - Кримінальні історії цісарського Львова

Фільм 1905 року «Велике пограбування потяга» став справжньою революцією у кіномистецтві. Дванадцятихвилинна німа стрічка виглядала настільки реалістично, що багато глядачів сприймали її за документальну. Тим паче, сюжет ґрунтувався на реальних подіях – нальоти на поштові вагони тоді траплялися регулярно.

‍

У переліку найгучніших пограбувань міг опинитися і напад біля підльвівської станції Сихів влітку 1913 року. Бандити ретельно прорахували свої дії та планували заволодіти величенькою сумою. Але, як це часто трапляється на Галичині, в якийсь момент усе пішло шкереберть

Поспішний потяг із Чернівців прибував до Львова щодня через сім хвилин після опівночі. Він стояв на платформі пів години, після чого рушав далі, до Кракова. Однак дощової ночі на 26 серпня 1913 року у вказаний час потяга на вокзалі не було…

Вільгельм Шнайдер із сім’єю і кузинкою Мінною Ґрюнберґ їхав у купе першого класу. Він звернув увагу на двох елегантно одягнених пасажирів. Один – невисокий, міцної тілобудови, із чорною бородою, у фетровому капелюсі – всю дорогу стояв біля відчиненого вікна, ніби шукав чогось у темряві. Другий – стрункий білявець– ходив туди-сюди коридором і заглядав до купе, примружуючи очі.

О 23:15 потяг минув Давидів. Далі колія пролягала через густий ліс. Раптом бородань підійшов до аварійного гальма і смикнув за важіль. Потяг зі скреготом зупинився, клунки попадали на підлогу. Дивні пасажири вихопили з кишень пістолети та вистрибнули з вагона.